«Тато в темі»

Дата:

Акція до Дня батька «Тато в темі» (інтерв’ювання татусів Луцька)

Департамент сім’ї, молоді та спорту Луцької міської ради започатковує марафон до Дня батька. В умовах карантину й неможливості проводити масштабні події та заходи у нашому місті, хочемо, щоб люди не втрачали оптимізму, жили активним соціальним життям, мали можливість ознайомлюватись із цікавим контентом, не забували про важливі цінності. А в День батька хочемо нагадати всім про важливість батька в житті дитини та розвіяти стереотипи щодо участі татусів у процесі виховання дітей.

Відповіді на питання та фото протягом тижня будуть розміщуватися на офіційному сайті департаменту сім'ї, молоді та спорту Луцької міської ради https://dsmslutskrada.gov.ua/ та Facebook-сторінці департаменту, а також у ЗМІ. Ми плануємо взяти інтерв’ю у татусів з різних сфер.

 

Героєм сьогоднішнього дня є Сергій Семенюк, громадський діяч, тато Вікторії, Олени, Давида та Бетті.

2. Якою була Ваша перша думка після появи дитини?



Коли народилась моя донька Олена, перше, що я подумав «маленька принцеса», так далі я і називав її. Безперечно думки відповідальності, адже бути татом дівчинки, це дуже не просто. Велике захоплення, бо вона має мою кров, в майбутньому може мати мій характер та бути схожою на мене.

3. Яку б пораду (поради) Ви б дали майбутньому батьку ?

Я, як християнин вірю, що людина складається з духа, душі і тіла. Незабутні емоції та фізичні потреби ми можемо забезпечити, а з духом здатен справитись лише Бог. Тому з цього і витікає моя головна порада – вірити в Бога та прививати цю віру своїй дитині. Друге – це пам‘ятати, що на світ народжується людина, особистість, не тваринка, не річ, а та хто створена по образу Божому, і те що ви вкладете в неї супроводжуватиме її усе життя.

І ще одна порада не втрачає своєї актуальності «виховуйте себе, а не дітей». В результаті дитина буде відображенням вас.

4. Категоричні заборони у вихованні?

Найбільша заборона, яку я ставлю перед собою – ніколи не порівнювати з іншими дітьми. Вони є особливими і це принижує їхню гідність та завжди відноситись до дитини, як до дорослої людини. Можу привести приклад, в той час коли приходять гості і з ними інші діти, ми часто говоримо до своїх « віддай свою іграшку, потрібно ділитись» це те ж саме, якщо до мене прийдуть і скажуть «віддай свою машину, потрібно ділитись», тобто, не відноситись до дитини, як не до особистості і до тої, яка нічого не розуміє. Також забороняю собі принижувати, проявляти сарказм, говорити слова прокляття, лише благословіння.

5. Чого Вас навчила дитина (діти)?

Діти навчили мене, як,напевно, усіх батьків – терпінню, відноситись простіше до форс-мажорних обставин, помирати для свого его, жити не тільки своїм життям, а життям інших. Діти допомогли дивитись на все легко та позитивно, а також навчили вірності. Ми вчимось у дітей безмовно довіряти, любити та бути певними, що в своїй сім‘ї нас приймуть. Навіть Слово Боже говорить «будьте, як діти». Я певен, що ще багато чого вони мене навчать.

6. Як це – бути багатодітним батьком?

Бути батьком багатодітної сім‘ї зі сторони виглядає важко. Насправді так і є, адже це велика відповідальність, але якщо в твоєму серці є любов, мудрість щодо виховання, забезпечення їх матеріально, то все стає простіше. І якщо ти здатен виховати їх так, щоб старші діти допомагали молодшим, а ті, в свою чергу, брали приклад зі старших, тоді цей метод спрощує. Також ти вчишся домовлятися, якщо з однією дитиною ти сам обираєш куди піти, то з багатьма треба узгодити, аби усім було весело та цікаво.

Щодо всиновлення, то це була моя мрія дитинства, так як я виростав без батька, а мама працювала допізна. Коли вже в більш дорослому віці почав займатись ВОГО «Ми плюс», їздити в дитячі притулки, це бажання стало ще яскравішим і я твердо прийняв рішення всиновлення.

Дуже велике значення має те, що ми християнська сім‘я, ми вчимо і самі вчимось любити, фундамент нашого життя – любов. Немає значення чи біологічні чи ні, наші діти дуже люблять один одного, стоять один за одного.

І одне з головного, ми ставимось до них, як до своїх дітей, а не займаємо позицію «бідна сирітка», усі правила в нашому домі діють на усіх.